Згідно ст. 65 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону. Таким чином, будь-які дії з мобілізації повинні ґрунтуватись на законах.

Згідно ч.6 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» військовий обов’язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.

В статті 1 Закону України «Про оборону» викладено: обороноздатність держави - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Збройною агресією проти України вважається вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України, та інші фактори.

В розумінні ст. 1 Закону України «Про оборону», визначивши Крим окупованою та анексованою територією, ми маємо факт збройної агресії на територію України.

В Законі України «Про мобілізаційну підготовку, та мобілізацію», викладено важливий термін - особливий період - функціонування всіх служб, економіки, та обов’язки громадян з приводу оборони держави , який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Ст. 4 Закону України «Про оборону» наголошує, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію.

На підставі відповідного рішення Президента Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії.

З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

Отже, де юре, на сьогодні в Україні є воєнні дії, воєнний час, визначення якого в Законі України «Про оборону» не надано, як не надано в інших досліджувальних нормативних актах. Воєнний стан - це окреме правове положення країни.

Загальні умови відстрочки або звільнення від військової служби при оголошенні мобілізації (не планової строкової служби, або зборів), викладені у ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку». Повний перелік є у відповідній статті.

Також, згідно визначених частиною восьмою статті 26 цього Закону право на відмову від подальшого продовження контракту мають військовослужбовці за контрактом, строк якого минув і особа підпадає під одну з категорій визначену в законі, коли вона має право його не продовжувати. У всіх інших військових контракт діє до моменту оголошення демобілізації або до права викладеного в тій самій ч. 8 ст. 26, наприклад, за станом здоров’я. Вищий адміністративний суд України в постанові від 08.07.2014 у справі № 800/280/14 дійшов висновку, що обмеження застосування і реалізації прав та свобод, які закріплені в Конституції України, шляхом збільшення строку проходження громадянином військової служби за умов часткової мобілізації згідно з Указом Президента України від 01.05.2014 № 447/2014 обумовлено необхідністю захистити національну безпеку і територіальну цілісність України, а тому відповідає цим критеріям пропорційності, оскільки є співрозмірним цінностям правової держави, що охороняються Конституцією і законами України.

Притягнення осіб до кримінальної відповідальності здійснюється лише за Кримінально-процесуальним кодексом України, заява про злочин повинна бути зареєстрована у єдиному реєстрі досудових розслідувань, винному особисто повинно бути вручене повідомлення про підозру працівниками правоохоронних органів. Як правило, це ст. 336 Кримінального кодексу України «Ухилення від призову за мобілізацією», за якою винні особи притягаються до відповідальності.

Ухилення від призову за мобілізацією карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Г.Вакуленко, начальник Томаківського районного управління юстиції