Положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27.03.2014 №1169-VII про збереження місця роботи і середнього заробітку не застосовується до працівників, звільнених з дня оголошення мобілізації до 1 квітня 2014 року.

З 1 квітня 2014 року (вступили в силу відповідні зміни до законодавства) громадяни, призвані на військову службу за призовом по мобілізації, не підлягають звільненню, вони звільняються від роботи (звільняються від виконання посадових обов’язків) відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю. При цьому за ними зберігається середній заробіток на період до одного року (починаючи з дати початку проходження військової служби).

Відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27.03.2014 № 1169-VII він набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування, застосування його вимог до працівників, звільнених з дня оголошення мобілізації до 1 квітня 2014 року, не передбачено. Указ про часткову мобілізацію був схвалений Верховною Радою України 17 березня 2014 року.

Водночас, за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, наказ про звільнення працівника на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП, може бути скасований. Збереження середньої зарплати в такому випадку здійснюється з дня призову на військову службу (день, зазначений у повістці військового комісаріату). Можливо оскаржити в суді звільнення через мобілізацію.

Відповідно до пункту 3 статті 36 КЗпП трудовий договір підлягає розірванню у разі призову або вступу працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу. Підставою для розірвання трудового договору є повістка військового комісаріату про призов або вступ на військову службу. Зазначена норма законодавства діє в мирний час. Вихідна допомога у разі призову або вступу працівника на військову службу не виплачується, оскільки норма про виплату вихідної допомоги у розмірі двох мінімальних зарплат визнана Конституційним Судом України неконституційним (рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008), крім випадків, коли виплата такої допомоги передбачена колективним договором.

Згідно статті 8 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний термін на те ж підприємство або правонаступника на посаду не нижче тієї, яку вони займали до призову на військову службу. Вони користуються за інших рівних умов переважним правом на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення з військової служби.

Начальник Томаківського районного управління юстиції Г.Г.Вакуленко