На цей час до лав Збройних Сил України призвано осіб, яким у цивільному житті фактично не доводилося мати справу із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють отримання пільг і соціальних гарантій, пов’язаних з проходженням військової служби. Тому учасники антитерористичної операції (далі – АТО) та члени їхніх сімей потребують допомоги в ознайомленні з механізмом отримання окремих пільг і соціальних гарантій, а також поради, куди і як потрібно звертатися, щоб отримати юридичну, соціальну й психологічну допомогу.

Учасників АТО умовно можна об’єднати у дві групи:

- військовослужбовці (особи, які проходять дійсну військову службу у складі Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань);

- особи, звільнені з військової служби.

В отриманні допомоги для цих груп є певні особливості. Розглянемо їх.

1. Статус і посвідчення учасника бойових дій

Перелік осіб, що є учасниками бойових дій, визначено пунктом 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі – Закон № 3551), а саме: учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Учасникам бойових дій видаються посвідчення з написом «Посвідчення учасника бойових дій» (додаток 1), зразок якого наводиться в Додатку 2 до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.

Додаток 1

На підставі Закону № 3551 і Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі – Порядок № 413), військова частина, за якою закріплений військовослужбовець, у місячний термін після завершення виконання військовослужбовцем завдань в зоні АТО надсилає комісії, залежно від видів командування (Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили) Збройних Сил України, довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (додаток 2), форма якої наводиться в додатку 1 до Порядку № 413, і підтвердні документи участі особи в АТО. Після цього комісія Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій вивчає документи й ухвалює рішення щодо надання статусу учасника бойових дій і надсилає відповідь до військових частин (якщо позитивна відповідь – надсилає посвідчення «Учасника бойових дій», якщо негативна – відмовляє у наданні такого посвідчення).

Додаток 2

У разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій питання про надання особі зазначеного статусу може повторно виноситися на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, міжвідомчої комісії – за рішенням міністра соціальної політики.

Рішення комісії може бути оскаржене в судовому порядку.

Отримання статусу й посвідчення для військовослужбовців відбувається автоматично, без безпосередньої заяви військовослужбовця.

Особі, звільненій з військової служби, потрібно звернутися із заявою про отримання статусу й посвідчення до військових комісаріатів за місцем реєстрації (у деяких випадках при зміні місця проживання особа стає на тимчасовий військовий облік у військовому комісаріаті за обраним місцем проживання), де надалі оформлює документи.

До заяви у військовий комісаріат додають такі документи:

- витяг із наказу про виведення зі списків військової частини (оригінал);

- копію 1-ї сторінки паспорта;

- копію ідентифікаційного номера;

- витяги з наказів по стройовій частині про вибуття (прибуття) до військової частини після виконання завдань у зоні АТО (оригінал і копія);

- витяги з наказів по стройовій частині першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектора) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції і вибуття до місця постійної дислокації (оригінал і копія);

- довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (оригінал).

Також особа дає письмову згоду на обробку Міністерством оборони України персональних даних відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» (додаток 3).

Додаток 3

Військовий комісаріат направляє зібраний матеріал до відповідної комісії обласного чи Київського міського військових комісаріатів. Посвідчення отримують за місцем подання документів у місячний термін.

Після отримання статусу й посвідчення «Учасника бойових дій» особа, звільнена з військової служби, згідно зі статтею 12 Закону № 3551 може звертатися до Управління соціального захисту населення за місцем проживання для надання пільг з оплати за житлово-комунальні та інші послуги: 75 % знижка за користування житлом(квартирна плата) в межах соціальних норм, передбачених законодавством (21 кв. м загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, й додатково 10,5 кв. м на сім’ю), плати за комунальні послуги в межах установлених законодавством норм користування та вартості палива, зокрема й рідкого, у межах норм, установлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення. На особу поширюється і решта пільг, передбачених Законом № 3551.

Так, згідно із Законом № 3551 учасникам бойових дій передбачена виплата разової грошової допомоги до 5 травня кожного року, але в 2015 році не всі учасники АТО, які отримали статус і посвідчення «Учасник бойових дій», зможуть скористатися цією можливістю. Разову грошову допомогу отримають лише ті, хто має посвідчення «Учасника бойових дій», видане до 5 травня 2015 року в Управлінні соціального захисту населення. Також учасники бойових дій, отримуючи свої посвідчення, мають право згідно із Законом №3551 отримати листи-талони на проїзні квитки з 50 % знижкою їх вартості в військовому комісаріаті чи військовій частині від Управління державної охорони України.

2. Посвідчення «Інвалід війни» та одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без установлення інвалідності

Відповідно до пунктів 4, 5 і 7 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі – Закон № 2011) і пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі – Порядок № 975), особа насамперед проходить лікування від поранення (контузії, травми, каліцтва) або захворювання у військовому госпіталі чи іншому закладі охорони здоров’я, після чого їй видають «Виписний епікриз» і направляють до Військово-лікарської комісії для ухвалення відповідного рішення. Військово-лікарська комісія (далі – ВЛК) установлює причинний зв’язок поранення, контузії, травми, захворювання з виконанням обов’язків військової служби, проходженням військової служби чи захистом Батьківщини.

Виписуючись із медичного закладу, обов’язково потрібно отримати довідку ВЛК, засвідчену печаткою, і «Виписний епікриз».

Документи для проходження ВЛК:

- довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) – видають командир військової частини й начальник медичної служби військової частини;

- довідка про проходження військової служби або військовий квиток – видає військова частина або військовий комісаріат за місцем проживання;

- медична книжка;

- постанова про причинно-наслідковий зв’язок травми (поранення, контузії, каліцтва): свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК (якщо треба), протокол засідання ВЛК – видає ВЛК госпіталю, де лікується поранений.

Особи, які перебувають на військовій службі, отримують у військовій частині направлення на проходження медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК), яка встановлює групу інвалідності чи відсоток втрати працездатності і потребу в протезуванні. У направленні вказується строк служби (як-от, з 07.04.2014 – по теперішній час).

Особи, звільнені з військової служби, отримують направлення на проходження МСЕК у районному військкоматі, з направленням звертаються до районної лікарні або місцевого районного госпіталю до профільного лікаря (хірурга, травматолога, невропатолога тощо) з проханням скликати МСЕК.

3. Порядок отримання довідки МСЕК

Засідання МСЕК призначається не пізніше ніж через місяць після подання документів.

Орієнтовний перелік копій документів для подання до МСЕК:

- медичної книжки;

- паспорта;

- ідентифікаційного номера;

- свідоцтва про хворобу ВЛК, довідки ВЛК;

- трудової книжки (якщо є);

- витягу з наказу командира військової частини про виведення зі списків особового складу частини (для осіб, звільнених з військової служби);

- військового квитка (для військовослужбовців).

Усі оригінали документів треба мати на руках під час проходження МСЕК.

Після проходження МСЕК призначається група інвалідності або визначається відсоток втрати працездатності й видається відповідна довідка.

Довідка МСЕК складається з двох частин: верхню частину комісія видає уповноваженому органу для призначення пенсії, а нижню частину (корінець) видає особі на руки разом з копією верхньої частини, засвідченою печаткою (для інвалідів). У разі встановлення відсотка втрати працездатності особі видають оригінали двох частин.

ЗВЕРНУТИ УВАГУ

У ДОВІДКАХ МСЕК МАЄ БУТИ ВКАЗАНО, ЩО ТРАВМУ ЧИ ЗАХВОРЮВАННЯ ОТРИМАНО ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ АБО ВОНИ ПОВ’ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ЧИ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

Після проходження МСЕК, згідно з Порядком № 975, особа, яка проходить військову службу, подає документи на отримання одноразової грошової допомоги (далі – ОГД) до військової частини, у разі звільнення з військової служби – до військових комісаріатів.

Перелік документів, потрібних для призначення ОГД:

копії:

- паспорта;

- ідентифікаційного номера;

- довідки командира військової частини про причини та обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) чи медична характеристика про обставини захворювання (видається у військовій частині);

- висновку лікаря, свідоцтво про хворобу (видається медичними установами, де проходили лікування) або копія довідки ВЛК;

- довідки МСЕК (обох частин) про встановлення відсотка втрати працездатності або встановлення групи інвалідності;

- номер власного банківського рахунку;

- витяг з наказу командира військової частини про виведення зі списків особового складу частини (особам, звільненим з військової служби, - для військових комісаріатів).

Військові частини й комісаріати направляють документи в Комісію з призначення ОГД при Міністерстві оборони України, потім документи перевіряють у Міністерстві оборони України, Департаменті фінансів, відтак їх перевіряє комісія з питань ОГД. Перевірені документи комісія передає міністру оборони для ухвалення рішення про призначення ОГД, після чого кошти пересилаються у фінансові відділи військових частин чи військкоматів. Тривалість процедури від часу подання документів до ухвалення рішення щодо виплати – щонайменше два тижні.

Посвідчення «Інвалід війни» отримують у міському чи районному Управлінні соціального захисту населення.

4. Пенсія в зв’язку з настанням інвалідності

Умови, норми й порядок пенсійного забезпечення інвалідів з-поміж осіб, які перебували на військовій службі, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі – Закон № 2262).

Учасники АТО, які отримали групу інвалідності й виключені зі списків особового складу військової частини, для призначення пенсії по інвалідності звертаються, згідно з вимогами Інструкції № 937, до обласного військового комісаріату із заявою і відповідними документами. Інвалід має право звернутися по допомогу в оформленні документів і направленні матеріалів до обласного військкомату в районний військовий комісаріат (п. 3.4 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 грудня.2014 року № 937, (далі – Інструкція № 937).

Перелік документів для призначення пенсії по інвалідності:

- грошовий атестат (оригінал і копія);

- довідка про додаткові види грошового забезпечення за 24 місяці (оригінал і копія);

- військово-медичні документи про стан здоров’я (довідка ВЛК) (дві копії);

- копія ідентифікаційного номера;

- копія паспорта 1, 2, 10, 11 с.;

- копії пільгових посвідчень;

- копії довідки та виписки МСЕК (обох частин);

- номер банківського рахунку для отримання пенсії;

- фото 3х4 (2 шт.).

Документи завіряються й направляються до органів Пенсійного фонду України.

5. Допомога членам сім’ї військовослужбовця – учасника АТО

Родина військовослужбовця, який перебуває в зоні АТО, має право звернутися до міської ради чи районної державної адміністрації, щоб:

- дістати консультацію юриста, психолога, педагога;

- записатися до груп психотерапевтичної допомоги чи соціальної підтримки;

- улаштувати дітей у навчальні заклади, гуртки, спортивні секції;

- дістати допомогу у вихованні дітей, догляд за членами сім’ї похилого віку чи інвалідами;

- отримати матеріальну допомогу від держави чи місцевої ради, субсидії та знижки на комунальні послуги, отримати земельну ділянку;

- дістати підтримку від волонтерів і благодійників, допомогу у важкій фізичній праці по господарству чи в побуті.

Документи для отримання матеріальної допомоги чи субсидії:

- заява, паспорт, ідентифікаційний номер;

- довідка про склад сім’ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги;

- довідка про наявність земельної ділянки, домова книга;

- довідки про доходи всіх осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні;

- для пенсіонерів – пенсійне посвідчення, для дітей – свідоцтво про народження.

Також члени сім’ї учасника АТО можуть звернутися до військового комісаріату для отримання допомоги в спілкуванні з військовою частиною, направленні дітей військовослужбовця для вступу до вищих військових навчальних закладів, у взаємодії з місцевою владою й правоохоронними органами, у пошуку волонтерів і благодійників.

У разі загибелі (смерті) військовослужбовця члени сім’ї мають право на пільги відповідно до пунктів 1, 2 і 3 частини 2 статті 16 Закону № 2011 і Порядку № 975, а саме: ОГД призначається і виплачується у разі:

- загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби;

- смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що сталися в період проходження ним військової служби;

- загибелі (смерті) військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві.

А також члени сім’ї загиблого військовослужбовця мають соціальні гарантії, що їх мав військовослужбовець, відповідно до статті 18 Закону № 2011.

6. Соціальні гарантії для військовослужбовців, призваних під час мобілізації на особливий період

Відповідно до частини третьої Закону № 2262 пенсіонерам з-поміж військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту виплата пенсій на час такої служби не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу повторного прийняття їх на службу до дня демобілізації або звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу у зв’язку з мобілізацією, на особливий період.

Дію частини третьої статті 2 Закону № 2262 поширено на громадян України, які починаючи з 18 березня 2014 року були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року № 1275-VII.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду» від 14 травня 2015 року № 433-VIII частини третя й четверта статті 119 КЗпП зазнали змін, а саме: з 11 червня 2015 року за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації або на особливий період прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України

Медичне забезпечення учасників АТО здійснюється безплатно і невідкладно згідно з Постановою Верховної Ради України «Про забезпечення належним медичним обслуговуванням військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час проведення антитерористичної операції на сході України» від 29 травня 2014 року № 1286-VІІ.

Безплатне поховання учасника антитерористичної операції проводиться відповідно до вимог статті 6 Зaкoнy № 3551 і пункту «в» частини 1 статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10 липня 2003 року № 1102-ІV.