Олеся Павлінська, старший юрист практики трудового права та Ганна Демченко, юрист податкової практики Адвокатського об’єднання Arzinger проаналізували деякі аспекти новоприйнятого Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації».

20 травня 2014 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (законопроект від 28.04.2014 № 4785) (далі-Закон). Законом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), Закони України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» , «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , «Про засади запобігання та протидії корупції» та деякі інші.

Закон ще не підписаний Президентом України. Остання редакція Закону поки недоступна для ознайомлення, відповідно коментарі ґрунтуються на тексті законопроекту, доступного на сайті Верховної Ради України, і стенограмі пленарного засідання.

Розглянемо основні положення Закону, що зачіпають найбільш важливі питання.
 

Соціальні гарантії мобілізованим
 

Згідно із Законом військовослужбовцям до завершення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним - з моменту призову під час мобілізації і до завершення особливого періоду штрафні санкції та пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами та організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, не нараховуються. Крім того, Законом передбачено, що у вказаний період не нараховуються відсотки за користування кредитом.

Також за співробітниками, призваними на військову службу в період мобілізації, протягом року зберігається місце роботи, посада та середній заробіток на підприємстві, установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата в межах середнього заробітку здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Варто відзначити, що такий Порядок ще не розроблений. Дані зміни передбачені ст. 119 КЗпП. Таким чином, буде передбачено механізм компенсація роботодавцю витрат, пов’язаних з нарахуванням середньої зарплати мобілізованим працівникам. Такі зміни цілком логічні і відповідають існуючим положенням п. 1 ст. 43 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу та ст. 7 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і знімуть істотну фінансову навантаження з підприємств.

Згідно з прикінцевими положеннями Закону дія ст. 119 КЗпП поширюється на осіб, призваних у зв’язку з мобілізацією, починаючи з 18 березня 2014 року. Тобто згідно з цими змінами роботодавців зобов’яжуть відновити таких працівників, звільнених до 1 квітня 2014 року, на колишній роботі із збереженням середньої заробітної плати за весь період перебування на військовій службі.

Законом у новій редакції викладається п.3 ч.1 ст. 36 КЗпП, відповідно до якого підставою для припинення трудового договору є призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім призову на військову службу за призовом з мобілізації, на особливий період, але не більше одного року. Раніше доповнюючи статтю 119 КЗпП, законодавець не вносив зміни до п.3 ч.1 ст. 36 КЗпП. Доповнення даного пункту вносить ясність і є важливою гарантією захисту прав працівника.

Також варто відзначити, що резервістам на період служби у військовому резерві виплачуються кошти у розмірі двох мінімальних зарплат на місяць за рахунок коштів, передбачених у держбюджеті на утримання Міноборони та інших центральних органів влади, які керують військовими формуваннями.

В особливий період мобілізованим може надаватися відпустка у зв’язку з поважною причиною тривалістю не більше 10 календарних днів. Інші види відпусток не надаються. Винятком є тільки декретна відпустка, відпустка по догляду за дитиною до трьох (шести) років, а також відпустка у зв’язку з хворобою або для лікування після важкого поранення за висновком військово-лікарської комісії.
 

Податкові пільги
 

Законом надається ряд податкових пільг особам, призваним на військову службу на період мобілізації. Зокрема, не будуть вважатися оподатковуваним доходом мобілізованих боржників дозволені до ненарахування відсотки за кредитами, а також сума грошової допомоги, що надається їм у зв’язку з мобілізацією.

Приватні підприємці, які не мають найманих працівників і призвані на військову службу під час мобілізації, звільняються від обов’язку нарахування та сплати податків, а також подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб, за умови подачі заявки і документів, що підтверджують призов на військову службу на період мобілізації. При цьому, така заявка подається протягом 10 днів після демобілізації/завершення реабілітації (якщо така має місце). На таких же умовах приватні підприємці звільняються від обов’язку ведення обліку виплат (доходу) та щомісячного нарахування єдиного соціального внеску.

Для приватних підприємців-роботодавців, які на період своєї мобілізації уповноважили іншу особа на виплату заробітної плати своїм працівникам, Закон передбачає відстрочку сплати до бюджету нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Сплата вищевказаного податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску повинна бути здійснена самим приватним підприємцем-роботодавцем протягом 180 календарних днів після його демобілізації без застосування штрафних та фінансових санкцій. Подача ж відповідної звітності здійснюється таким приватним підприємцем-працедавцем на загальних підставах, але після демобілізації, також без застосування штрафних та фінансових санкцій.
 

Положення щодо мобілізації автотранспорту
 

Згідно із Законом «виконання військово-транспортного обов’язку по мобілізації, якщо не введений правовий режим воєнного чи надзвичайного стану, здійснюється згідно з мобілізаційним планом України шляхом безкоштовного залучення транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності - власників транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації».

Раніше законопроектом розглядалася можливість залучення транспортних засобів громадян - власників транспортних засобів, однак при прийнятті Закону дане положення було виключено.

Проте варто відзначити, що згідно з чинним законодавством виконання військово-транспортного обов’язку поширюється і на громадян - власників транспортних засобів. І дана норма продовжує діяти. Разом з тим у законі зазначається, що обсяги транспортних засобів за типами і марками, які планується залучити в ході мобілізації, встановлюються місцевими держадміністраціями за запитом військових комісаріатів. Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється військовими комісаріатами на підставі рішень місцевих держадміністрацій, які оформляються відповідними розпорядженнями.

Повернення транспортних засобів власникові здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту оголошення демобілізації. Порядок компенсації збитку, нанесеного транспортним засобам в результаті їх залучення при мобілізації, визначається Кабміном.

Внесені зміни щодо мобілізації транспортних засобів підприємств викликали значний резонанс серед громадськості, оскільки механізм компенсації залучення таких транспортних засобів на законодавчому рівні поки що не встановлений.
 

Відповідальність за порушення законодавства про мобілізацію
 

На сьогоднішній день за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно зі змінами розмір штрафу збільшиться і становить: для громадян - від 170 до 520 грн., для посадових осіб - від 510 грн. до 1700 грн.. При повторному порушенні: для громадян - від 510 грн. до 1700 грн., для посадових осіб - від 1700 грн. до 5100 грн.. До прийняття Закону розмір штрафу становив: від 17 грн. до 51 грн. (від 51 до 119 грн. при повторному порушенні) - для громадян, від 119 до 170 грн. - для посадових осіб підприємства (від 170 до 255 грн. при повторному порушенні).
 

Законом врегульовано також наступні питання: забезпечення переважного права військовослужбовцям, які були призвані під час мобілізації, на залишення на військовій службі, визначено тривалість військової служби при мобілізації для деяких категорій військовослужбовців, конкретизований момент початку проходження військової служби при мобілізації та підстави для звільнення з військової служби та інші питання.

Враховуючи вищевикладене, варто відзначити, що в цілому прийняття Закону дозволить удосконалити систему проведення мобілізації, в стислі терміни провести заходи часткової мобілізації в країні, підвищити захист громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації.
 

За матеріалами сайту ЛІГА:ЗАКОН