Для належного функціонування системи безоплатної правової допомоги держава зобов’язана забезпечити адекватний розмір винагороди адвокатам, який має відповідати їх фактичним затратам і співвідноситись із розмірами винагороди адвоката поза межами системи безоплатної правової допомоги, а також інших учасників процесу. Відносини між адвокатами і державною ґрунтуватимуться на добровільній участі адвоката у цій системі  виключно на підставі цивільно-правового договору між адвокатом і державою в особі центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

З метою зміни існуючої системи та рівня оплати послуг адвокатів розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати послуг адвокатів, які надають вторинну правову допомогу особам, затриманим в адміністративному або кримінально-процесуальному порядку, а також у кримінальних справах», яка наразі готується до внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

Оплата послуг адвокатів з надання вторинної правової допомоги здійснюватиметься, виходячи з розміру оплати за годину роботи адвоката:

за фактичний час роботи адвоката з надання вторинної правової допомоги  – у разі надання вторинної правової допомоги особі, затриманій в адміністративному або кримінально-процесуальному порядку;

відповідно до Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають вторинну правову допомогу у кримінальних справах (далі – Методика) – за кожною завершеною стадією провадження у кримінальній справі, у якій адвокат здійснює або здійснював захист.

Методикою передбачається, що обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору, у кримінальних справах, здійснюватиметься, виходячи з установленого розміру оплати за годину роботи адвоката; розрахункового часу, що витрачається адвокатом на надання вторинної правової допомоги в одній кримінальній справі; тяжкості злочину; особливостей стадій провадження у справі, протягом яких адвокат здійснював захист; повноти участі адвоката у відповідних процесуальних діях, а також ступеню складності кримінальної справи.

Методика базується на тому, що кожен коефіцієнт, який використовується для обчислення розміру винагороди адвоката, відображає вагу конкретного критерію чи групи критеріїв, які визначають загальну складність справи, а отже, і час, який витрачається адвокатом для підготовчої роботи та безпосередньої участі у відповідних процесуальних діях.

Найбільш важливим при визначенні оплати послуг адвоката є ступінь тяжкості злочину, що розраховується за допомогою сумарного коефіцієнта складності справи за ступенем тяжкості злочину, який враховує ступінь тяжкості кожного з епізодів справи і є основним елементом коефіцієнта складності справи. Цей коефіцієнт враховує той факт, що чим більший ступінь тяжкості злочину, тим в середньому більший обсяг матеріалів справи, а отже, і час, необхідний для ознайомлення з ними, визначення стратегії захисту та складання плану захисту.

Важливою особливістю Методики є наявність важелів, що повинні стимулювати адвоката найбільш ефективно захищати права клієнта. Наприклад, коефіцієнт особливої складності справи стимулюватиме адвоката до оскарження в судовому порядку в інтересах захисту особи у кримінальній справі незаконних рішень, дій чи бездіяльності органу дізнання, слідчого, прокурора.

Методика передбачає наявність знижувальних коефіцієнтів у випадку неповної чи недостатньо ефективної участі адвоката у провадженні. Це, зокрема, коефіцієнт скороченого провадження в суді першої інстанції, який з одного боку суттєво знижує рівень оплати послуг адвоката у випадку, коли розгляд справи відбувається за скороченою формою, а з іншого – попереджає можливі спроби адвоката схиляти клієнта до визнання своєї вини.

У випадку, якщо адвокат припиняє свою участь до завершення стадії провадження, значення коефіцієнту стадії провадження зменшується на 50%.

Крім того, у разі прибуття адвоката до затриманої особи пізніше від встановленого законодавством терміну без поважних причин розмір оплати послуг такого адвоката, наданих цій особі, зменшується вдвічі.

З повним текстом проекту постанови Кабінету Міністрів України можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України: www.legalreform.gov.ua.

В основу проекту постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати послуг адвокатів, які надають вторинну правову допомогу особам, затриманим в адміністративному або кримінально-процесуальному порядку, а також у кримінальних справах» покладено методику, розроблену Геннадієм Токарєвим, адвокатом, головою Правління Всеукраїнської громадської організації Українська фундація правової допомоги, колишнім керівником Офісу громадського захисту у місті Харкові.

Активну участь у розробленні проекту постанови взяла Наталія Вагіна, адвокат, керівник Офісу громадського захисту у місті Хмельницькому, член правління Спілки адвокатів України.

Проект обговорювався 9 – 10 лютого поточного року на засіданні робочої групи з удосконалення законодавства про безоплатну правову допомогу, утвореної Міністерством юстиції, до складу якої увійшли голови всеукраїнських громадських організацій адвокатів (Спілка адвокатів України, Асоціація адвокатів України, Рада адвокатів України, Союз юристів України, Асоціація правників України), органів державної влади, міжнародних організацій, а також під час робочих нарад з адвокатами, які відбулися пізніше.