Законом України від 4 жовтня 2019 року №187-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства" (далі - Закон), внесено зміни до деяких статей Кримінального процесуального кодексу України, законів "Про судову експертизу", "Про радіочастотний ресурс України", "Про Національне антикорупційне бюро України", та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".

Так, Закон спрямований на удосконалення правового регулювання кримінального процесу з метою ефективного здійснення як досудового розслідування, так і для надання стороні захисту додаткових гарантій від можливих зловживань з боку суддів, слідчих та прокурорів.

Якщо проти українця хочуть виконати процесуальну дію, яка потребує погодження прокурора або суду - то таке погодження необхідно і за кордоном теж. Відповідно до закону, за замовчуванням процесуальні дії проти українців за кордоном зможуть проводити без такого погодження - хіба що це передбачено міжнародним договором або є обов’язковою умовою надання такого виду допомоги за законодавством запитуваної сторони. При цьому строк дії такого дозволу не обмежується, а належно засвідчена копія дозволу долучається до матеріалів запиту.

Закон дозволяє слідчому судді за клопотанням сторони захисту залучати експерта чи експертів для проведення експертизи. При цьому слідчий та прокурор "зобов’язані забезпечити проведення експертизи", а не звертатимуться щодо цього до слідчого судді.

Передбачається, що сторона захисту має право самостійно домовитися із експертами щодо проведення експертизи, у тому числі обов’язкової. Якщо у сторони захисту недостатньо грошей на експерта, вона може звернутися щодо цього до слідчого судді.

Генпрокурор, його заступник або виконувач обов’язків, керівник регіональної прокуратури може доручити повідомити іншим особам про підозру.

Вилучається норма про право учасників судового провадження клопотати про оголошення обвинувального акта в повному обсязі - тобто залишається лише короткий виклад обвинувального акту.

А суду надається право обмежити тривалість оголошення короткого викладу обвинувального акту і позовної заяви - "з урахуванням розумних строків".

Встановлюється, що після оголошення обвинувачення головуючий повинен надати стороні обвинувачення та стороні захисту право проголосити вступні промови. У вступній промові мають анонсувати докази та висловити позицію сторони.

До протоколу про затримання особи треба буде долучати фото у випадку, якщо на момент затримання не відомі прізвище та ім'я особи.

Закон набрав чинності 17.10.2019.

Ознайомитись з офіційним текстом Закону можна за наступним посиланням - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-20.

-Адвокат Валерій Павленко-